Знайти правду: хто, як і для чого перевіряє твердження політиків

Усім людям властиво помилятись. Чи, можливо, не всім? Чи є реальні факти, які підтверджують цей вираз? Чи хтось шукав докази? Хто і коли про це сказав уперше? Саме із сумніву починається фактчекінг – перевірка фактів для виявлення неправдивої інформації. Твердження, які з’явились у медіа, повинні бути точно встановлені, перевірені та ретельно перевірені ще раз. Перш за все, для того, щоб зменшити популізм та розвинути критичне мислення у людей. Фактчекінг існує для того, щоб досліджувати те, як поводиться політиків з інформацією під час публічних заяв, а не для того, щоб ставити клеймо «брехуна».

            Олексій Набожняк, викладач Могилянської школи журналістики, у рамках проекту StopFake «Впровадження практики фактчекінгу в українських регіонах» розповів, як привернути увагу людей до помилок у висловах політиків та показав базовий алгоритм фактчекінгу.

14689228_174173026365053_2126383303_o


Хто знає правду

            2 березня 2014 року розпочав свою діяльність проект StopFake.  Ініціаторами його створення були викладачі, випускники та студенти Могилянської школи журналістики. Перевірка та спростування спотворених тверджень про події в Україні були основною метою проекту, який згодом перетворився у велику аналітичну та інформаційну платформу. Окрім StopFake, повідомлення про маніпуляції, недомовки та вирвані з контексту коментарі чиновників та політиків можна також знайти на українських сайтах Слово і діло, VoxUkraine та FactCheck. Опція «повідомити про фейк» є на кожному порталі, необхідно лише розібратись у механізмах перевірки фактів.

            Перевірка даних – це командна робота. Дослідник (журналіст, студент чи просто небайдужа людина) виокремлює твердження, яке варто проаналізувати. Інформацію для спростування можна взяти із офіційних джерел (Держстат, запити до державних органів, офіційні сайти державних органів, база новин Інтерфаксу тощо), що часто вимагає лише кілька «кліків мишкою». Проаналізовані твердження варто показати галузевому експерту, який перевірить надійність джерела та якість коментаря. У разі вичерпного та якісного фактчекінгу, отриманий результат перевіряє зовнішній експерт і лише тоді результати можна публікувати на сайті.


Як шукати правду

14689992_174172916365064_1626861152_o

            Необов’язково бути журналістом-розслідувачем із дипломом, щоб аналізувати інформацію та шукати недостовірні факти у словах політиків. Перевірці підлягають лише ті твердження, які базуються на історичних подіях, документах та можуть бути представлені у цифрах. Не перевіряють особисті судження чиновників та прогнози щодо вжитих заходів.

            Наприклад, мер Києва Віталій Кличко під час установчої наради з актуалізації Стратегії розвитку міста Києва до 2025 року сказав: «Я переконаний, що оновлена редакція Стратегії закладе якісний фундамент для розвитку нашого міста та комфорту його мешканців».

Таке твердження не містить конкретних даних, його перевірити неможливо.

            Отже, об’єктом факткетчінгу є твердження високопосадовців (рівня голови держави, членів уряду та визначних політичних і бюрократичних діячів держави), надруковані у пресі, озвучені під час теле-чи радіоефірів. Твердження регіональних політиків, на даний момент, детально не вивчаються, адже, як правило, в локальних медіа немає процедури факткетчінгу.

Перевірці підлягають лише ті твердження, які базуються на історичних подіях, документах та можуть бути представлені у цифрах. Не перевіряють особисті судження чиновників та прогнози щодо вжитих заходів.

            Для того, щоб перевірка фактів у промовах політиків була систематичною, необхідно викоремити майданчики для розгляду. Зазвичай, це щотижневі прайм-шоу або періодичні тижневики. З усієї промови вибирають декілька речень із релевантними твердженнями та кількісними даними.

            Наприклад, голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров заявив: “Одеська митниця відповідає десь за 6 % надходжень зі всіх митниць. Київ та Київська область разом відповідають за третину. Якісь митниці відповідають за 10 %, якісь за 8 %”.

Таке твердження однозначно є об’єктом фактчекінгу, і після перевірки виявилось правдою.

            Твердження, яке перевіряємо, може бути правдою, частково правдою, або ж неправдою. У випадку, коли жодні з наведених фактів не підтверджуються існуючими документами, твердження класифікують як неправду.

            Наприклад, у своєму зверненні до Верховної ради України Петро Порошенко розповів про високу частку ІТ-сфери у ВВП України: «За підсумками 2015 року, ІТ стало третьою сферою в Україні за обсягом експорту, сягнувши позначки в 2,5 мільярди доларів, що формує 3 відсотки українського ВВП». Після перевірки твердження виявилось неправдою, оскільки в 2015 році Україна експортувала ІТ послуг на 1,5 мільярди доларів, що ставить ІТ галузь на 8 місце в структурі сукупного експорту України.

Об’єктом факткетчінгу є твердження високопосадовців, надруковані у пресі, озвучені під час теле-чи радіоефірів.

            Дуже часто у одному і тому ж реченні правдиві факти можуть використовуватись для маніпуляції, змішуватись із неправдивими, трактуватися неправильно, чи бути вирваними з контексту. Такий вислів буде лише частково правдою.

            Наприклад, після відкриття нової сесії Верховної Ради України Юлія Тимошенко сказала: “І що за результатами 2015 року оприлюднило Центральне розвідувальне управління Сполучених Штатів … дані про те, що Україна вийшла друга після країни Лесото по рівню смертності. Лесото, де продовження життя 36 років і 30 відсотків людей хворих на СНІД”.

            Це твердження є правдивим лише частково, оскільки за даними ЦРУ Україна дійсно знаходиться на другому місці за смертністю в світі після Лесото. Проте, середня тривалість життя у Лесото становить 23,8 років, тоді як в Україні – 40,1 рік. Дані  про смертність, тривалість життя та статистику захворюваності на СНІД Центральне розвідувальне управління США збирає практично про всі визнані ООН країни світу та публікує їх у відкритому доступі.

            Фактчекер повинен шукати правду, і такі випадки також трапляються. Наприклад, під час засідання Верховної Ради України міністр екології України Остап Семерак повідомив: “Виявляється, що найкраще місце на території Німеччини для сонячної енергетики є гірше, ніж найгірше місце для сонячної енергетики в Україні”.

Це абсолютна правда, оскільки журналісти FactCheck, за відповідними джерелами, встановили, що максимальна кількість сонячної енергії, що може бути отримана з квадратного метра території в Німеччині, – 1250 кВт/год, в той час як мінімально доступна її кількість в Україні – 1 000 кВт/год з квадратного метру.

14697194_174172956365060_1757639270_o

            Дуже важливим є спосіб візуалізації даних, отриманих при перевірці інформації. Звичайно, детальний опис розвідки читати досить складно. В час, коли простір перенасичений інформацією, необхідно звернути увагу на ключові тези дослідження та подати результат у доступній для сприйняття формі. Наприклад, якщо говоримо про зміни даних впродовж певного періоду часу, можна подати це у графіках. Фотографії відомих політиків також не будуть зайвими, оскільки одразу привертатимуть увагу.

            Отже, алгоритм фактчекінгу зовсім нескладний – вибрати твердження для аналізу, за допомогою відповідних джерел його перевірити, зробити висновки та опублікувати у зручному та зрозумілому форматі.

           Тепер, коли почуєте твердження Гілларі Клінтон, яка привітавшись із Дональдом Трампом перед початком перших президентських дебатів, сказала, що рада його бачити, ви знатимете, як діяти!

/текст і фото Катерини Москалюк