Як незрячий львів’янин Роман Мацьків ходив голосувати

П’ятдесятилітній Роман Мацьків перебуває на обліку в Українському товаристві сліпих з 1993 року. Він повністю незрячий чоловік. Проте це не перешкоджає йому вести активний спосіб життя і працювати у своїй організації на громадських засадах. В супроводі мами, із журналістами «Громадського.Львів», він вирушив на виборчу дільницю, щоб проголосувати на місцевих виборах.

“За мера я мабуть буду голосувати за Садового. Щоб там про нього багато не говорили, що він в кишеню кладе чи що, я дивлюся на конкретну роботу. В нас є цілодобове водопостачання, якого раніше не було, ремонтуються дороги, будинки, озвучуються світлофори і громадський транспорт…»

Роман добре оцінює роботу львівської місцевої влади. Проте сподівається, що наступна влада ще більше оптимізує життя незрячих у Львові: «Зробили озвучку в тролейбусах і трамваях – це дуже добре, це для нас дуже зручно. Було б непогано, якщо б така озвучка була б і в маршрутних автобусах. Хотів би, щоб не знімали пільги, які нам надали, щоб не надавали адресну допомогу, яка нам нічим не допоможе, не зробить нам кращого.»

Чоловік розповідає, що система голосування для незрячих недостатньо продумана: «Я буду говорити мамі за кого і вона буде ставити галочку. Я людина залежна і мушу користуватися супроводом і щоб мені прочитати інформацію в бюлетені , потрібно когось просити. Якщо б ця ситуація трошки змінилася, то в цивілізованих країнах можна було б це робити через електронну пошту, через комп’ютер. Я б міг собі проголосувати і отримати детальну інформацію про кандидатів».

Центральну українську владу Роман критикувати не поспішає: «Потрібно набратись терпіння. Не можна все змінити в один момент. Треба самому із себе починати: в себе дома зробити лад, потім у місті, потім далі, а там дійде і до центральної влади».

На питання що б Роман сказав людям, які не маючи ніяких перешкод, не йдуть на вибори, він відповів: «Шкода, що вони цього не усвідомлюють. Шкода, що їх голоси хтось може використати в своїх недобрих намірах. Це ж право кожного громадянина, це ж твоя воля вибору. Ми ж хочемо жити краще, правильно? Ну чому б того не зробити?».