Як львівська професорка зруйнувала австрійські стереотипи про Україну

Австрійські медики Герольд Мозер, Анджеліка Фіхтенберґ, Франц Карнер і Віктор Гафнер передали до Львова засоби першої медичної допомоги, перев’язочні матеріали, протигрипозні препарати й вітаміни. Підтримати українську армію вони вирішили після віденської лекції кандидата медичних наук, доцента Львівського медичного університету імені Данила Галицького Адріани Гайдук на тему «Україна сьогодні. Історичні та медичні аспекти».

– Моя лекція була лише краплею в морі, але, коли таких крапель більше, світ може змінитись на краще, – коментує доктор Гайдук.

Професор Герберт Чермак запросив пані Гайдук прочитати лекцію для австрійських лікарів, адже до цього вона, отримавши наукову стипендію, понад рік працювала у Відні та була знайома із тамтешніми медиками. З професором Чермаком львів’янка познайомилась ще 1991 року, на стажуванні в Зальцбургу.

– Коли в Україні почалась війна, родина Чермаків, перейнявшись нашою бідою, загітувала родичів, аби вони не купували на Різдво подарунків, а передали всі кошти в Україну. На ці гроші ми змогли закупити кровоспинні набори для військових.

Професор Чермак запропонував кандидату медичних наук виступити у Віденському університеті, зокрема, для того, щоб розвіяти упередження деяких австрійців щодо причин війни в Україні.

«Є серед них люди з пропутінською позицією. Вони впевнені, що в Україні йде громадянська війна, що українці самі винні в тому, що відбувається, бо хотіли насильницькими методами українізувати мешканців східних областей», – пояснює пані Гайдук. До розмови вона готувалась серйозно: читала історичні праці, щоб пояснити австрійцям історію України. Розпочала із спільної історії в межах Австро-Угорської імперії та поступово підвела до теперішніх подій.

– Я переплела свою розповідь з історією своєї родини. Один із моїх прадідів був офіцером австрійської армії, інший – професором у Варшавському Університеті, а діди навчались в університетах Відня та Грацу.

Під час лекції жінка використовувала кадри з Майдану, фотографії, які показують каліцтво людей і розпач медиків. Під час лекції більшість студентів співпереживали українцям, але частина учасників критикували українську владу.

– Переконати їх було складно. Я пояснювала, що насильницької українізації в нас немає, натомість є мовна проблема. Значна частина книжок, фільмів, виступів чиновників та викладання в університетах центральної та східної України ведеться не державною, а російською мовою. Запропонувала австрійцям уявити себе в такій ситуації.

Після зустрічі частина учасників, що були налаштовані критично до України, долучились до допомоги українським військовим.

Родина професорки допомагає реабілітаційному центру «Модричі», створеному у Трускавці. А Гайдук з інтернами у Львові розподіляють ліки та відправляють їх до 66-го мобільного шпиталю на Донбасі. Його організували лікарі медичного університету та львівського військового госпіталю. Лікарня з приймальнею, операційними та палатами запрацювала на початку 2015 року. Працівники шпиталю – медики з Львівської, Тернопільської та Волинської областей.

– Для допомоги бійцям важливі не так гроші, як мотивація. Можна допомогти книжками, можна просто писати в соціальних мережах про те, що відбувається насправді, й розповідати світові, чому в Україні йде війна. Підтримка світу зараз дуже важлива. Не кожен мусить, як я, їхати закордон читати доповідь. Але нам необхідно спілкуватися, пояснювати свою позицію та ситуацію в нашій країні, – підсумовує Адріана Гайдук.

 

// Сніжанна Беляєва та Уляна Іванишин