Стандарти у львівських онлайн-ЗМІ: оперативна однобокість

          Досить часто у приватних розмовах чи під час публічних дискусій про професійні стандарти журналісти апелюють до оперативності. Мовляв, у сучасному світі, де інформація поширюється з блискавичною швидкістю, оперативність стоїть понад іншими професійними стандартами. Нібито інформація опублікована о 13:10, а не о 12:58 вже є застарілою і втратила актуальність, а відтак і аудиторію. Однак чи так це насправді? Інформація, яка не проходить повного циклу перевірки (підтвердження, співставлення, уточнення, збалансування позицій) потенційно може мати від’ємну вартість. Недостовірність і відсутність балансу думок чи фактів перетворюють її на дезінформацію, а ЗМІ – на ретранслятора заяв, прес-релізів і дописів із соцмереж. Роль журналіста зводиться фактично до обрамлення інформаційної “мівіни” – залив водою і готово!

       Черговий моніторинг дотримання професійних стандартів лише підтверджує цю тезу. У кожній третій новині львівських онлайн-видань не дотримуються стандарту достовірності. Лише у кожній четвертій новині дотримуються балансу і у значній частині цих матеріалів це призводить до викривлення інформації. Таким є результат моніторингу дотримання журналістських стандартів у регіональних онлайн-ЗМІ, який проводив Інститут масової інформації. Для моніторингу дотримання стандарту достовірності, балансу та відокремлення фактів від коментарів були обрані чотири найпопулярніші львівські медіа: IA ZIK, Zaxid.net, “Вголос” та “Львівський портал”.

          Достовірність

          Порівняно з результатами першої хвилі моніторингу, рівень дотримання стандарту достовірності на ZIKу та “Львівському порталі” фактично залишився таким як і був (60% та 64% відповідно), а от у “Вголосу” різко знизився з 80% до 64%. Протилежна ситуація із виданням Zaxid.net, в якого цей показник становить 92% проти 64% у моніторингу за серпень. На IA ZIK 40% проаналізованих нами новин мають некоректне посилання на джерело, або ж його неможливо ідентифікувати. На “Львівському порталі” та “Вголосі” цей показник трішки нижчий – по 36%. Головна причина таких результатів для трьох з чотирьох видань спільна – всі вони активно послуговуються інформацією з соціальних мереж, але не “лінкують” джерело. У окремих випадках гіперпосилання на джерело інформації присутнє, однак видання посилаються не на конкретний допис, а просто на сторінку автора повідомлення.

Приміром, “Львівський портал” кілька разів у своїх новинах цитує конкретну людину (чи передає її позицію), не вказуючи при цьому імені. Так у новині Баталії через об’єднання територіальних громад продовжуються. Під Львівською облрадою пікетують мешканці Щирця видання однією цитатою передає слова “пікетувальників” (у множині). Ще в одній новині інформацію “Львівському порталу” передають не ідентифіковані “містяни”. На схожі випадки натрапляємо і на сайті “Вголосу”, який 25 жовтня опублікував новину про “неоголошену війну” міськради проти підприємців-операторів рекламних площ у Львові, при цьому не назвав жодного імені чи назви постраждалих підприємств.

          Часто видання, користуючись інформацією з соціальних мереж та вказуючи ім’я автора, ЗМІ все ж уникали вказівки на те, що ця інформація була взята із персональної сторінки у фейсбуку. “Львівський портал” в таких випадках послуговується формулюванням “передає кореспондент “Львівського порталу”.

untitled-1

          Системно не додає гіперпосилання на джерела до своїх новин ZIK. Так було, зокрема, з новиною на основі допису губернатора Олега Синютки та з цитуванням допису громадського діяча Михайла Зінька (допис одночасно про хакерські атаки на пошту радника Путіна Суркова і про підвищення зарплатні). У новині про перинатальний центр ZIK передає слова депутатки Оксани Юринець, про що “пише у Фейсбуці голова Громадської ради при УСБУ у Львівській області Галина Янко”. Посилання на фейсбук відсутнє.

           Баланс

           Якщо із дотриманням стандарту достовірності все складно, але не безнадійно, то із балансом у львівських медіа катастрофа. На “Львівському порталі” збалансованою є лише кожна третя новина, на ZIKу – кожна четверта, на “Вголосі” – кожна п’ята. З-поміж них вирізняється тільки Zaxid.net, у якого збалансованими є три матеріали з чотирьох.

          Давайте поглянемо, як незбалансованість впливає на якість інформації, яку отримує читач.

27 жовтня “Вголос”, посилаючись на прес-службу забудовника “Львівагропромбуд” у своєму матеріалі про чергове судове засідання (йдеться про випадок з конфліктним будівництвом на розі вулиць Варшавська-Соснова), написав: Апеляційний суд визнав будівництво багатоквартирного житлового будинку на вул. Варшавська-Соснова законним та відмовив у задоволенні позову прокуратури Львівської області про розірвання договору оренди земельної ділянки”. Сторонами конфлікту у цьому випадку є міська рада, яка відібрала у забудовника дозвільні документи на будівництво, прокуратура, яка намагається повернути землю у власність громади, та місцеві жителі, які намагаються не допустити будівництво. З усіх можливих варіантів “Вголос” висвітлив винятково позицію забудовника, яка, окрім всього, є ще й частково неправдивою. Згідно із постановою Львівського апеляційного господарського суду, “Львівагропромбуд” домігся скасування рішення попередньої інстанції про повернення землі місту. Найважливіше те, що в даній постанові не значиться, що будівництво є законним чи незаконним, тоді як “Вголос” пише саме так. Як бачимо, у цьому випадку, замість інформування читача, ресурс фактично дезінформує його.

            Для порівняння, “Львівський портал” до цієї ж інформації додав коментар представника міськради, а Zaxid.net, крім цієї цитати, також додав до матеріалу дав серйозний бекграунд у матеріалі.

            Вершиною (чи радше дном) непрофесійності є новина “У Львові шукають псевдоволонтера”, опублікована на “Львівському порталі”. Джерелом інформації для цієї “новини” став допис із фейсбук-спільноти “Варта1”. Перше, що слід відзначити, “Львівський портал” не назвав автора допису і неправильно залінкував джерело інформації (гіперпосилання веде на сам “Львівський портал”). Назвавши ім’я “підозрюваного” і додавши до матеріалу його фотографію, видання без жодних доказів і обґрунтувань ретранслював анонімне звинувачення у шахрайстві. Хто ж саме розшукує “псевдоволонтера”, видання також не вказало. Можна було б зв’язатися із автором допису і з’ясувати всі деталі, або ж просто не публікувати цей матеріал через брак інформації.

          Ризикуючи наштовхнутися на критику читачів і звинувачення в заангажованості, все ж додам, що під час моніторингу нами були виявлені і кілька зразкових матеріалів. Серед них, зокрема,  матеріал про харчове отруєння в університетській трапезній УКУ, який належить виданню Zaxid.net. Журналісти (авторкою зазначена Оксана Панчишин) не просто ретранслювали факт отруєння, а взяли коментарі у Нацполіції, ЛОДА, адміністарції УКУ, компанії, яка обслуговує їдальню. Утім часто на Zaxid.net трапляються матеріали, де балансу не дотримано. Наприклад, у статті про поховання небіжчиків у селі Давидів за 25 тисяч гривень видання цитує прес-службу прокуратури, але не подає позиції влади Давидова. Судячи з того, що сільський голова Давидова згодом коментував цю статтю у фейсбуці, сказати їм було що).

            Відокремлення фактів від коментарів

            Найкраще усі чотири видання дотримуються стандарту відокремлення фактів від коментарів: ZIK – 76%, Zaxid.net – 100%, “Вголос” –  84%, “Львівський портал” –  92%.

            Найпоказовіший приклад мікусування фактів і коментарів зустрічаємо на ZIKу. Посилаючись на кількісні дані сайту “Слово і діло” щодо виконання передвиборчих обіцянок міськими головами, ZIK акцентував увагу на міському голові Львова. Цілком звична річ, оскільки інформацію потрібно адаптовувати відповідно до того, хто твій читач. Однак у редакції вирішили до наявних даних додати власні суб’єктивні судження на кшталт: “приходить думка, що Садовий… вправлявся у популізмі”, “бутафорія”, “підставляти партнерів”. При цьому не можливо зрозуміти, де починається інформація від першоджерела, а де  – надбудова від “аналітичної групи ІА ZIK”. Крім цього, ZIK, дещо “модифікувавши” дані, також постановив, що Садовий є “аутсайдером” з виконання обіцянок. Маніпуляція полягає в тому, що “Слово і діло” порахувало загальну кількість обіцянок та кількісний показник їх виконання. По кількісному показнику лідерами за виконанням обіцянок є міські голови Львова та Миколаєва – вони виконали по дві обіцянки, тоді як інші мери або нуль, або по одній. ZIK же вирахував відсоткове співвідношення виконаних та невиконаних обіцянок. І оскільки обіцянок міський голова Львова має аж 67, то відсоток виконаних обіцянок на перший погляд є низьким – 3%.