Стандартам прозорості відповідає менше половини львівських ЗМІ

Діяльність більшої половини львівських медіа є непрозорою – про це свідчать результати моніторингу регіональних медіа, який провів Інститут масової інформації.

ІМІ визначив сім критеріїв прозорості: наявність інформації про власників, менеджмент, редакторів, наявність контактних даних та інформації про аудиторію медіа (лічильник, тираж), оприлюднена редакційна політика (чи статут), а також наявність інформації про прибутки медіа, дохід від реклами тощо. Для моніторингу у Львові інститут відібрав 10 онлайн-ЗМІ, 5 телеканалів, 5 радіостанцій та 4 газети. В окремих випадках прозорість одних показників напряму залежала від типу медіа, однак відсутність даних за іншими показниками може бути як пов’язана, так і не пов’язана з видом медіа чи формою його власності.

lviv-prozorist

Телебачення

Серед львівських телеканалів у моніторингу взяли участь ZIK, “24 канал”, ТРК “Львів”, “Перший Західний” та НТА. І хоча перші два мовники претендують на загальноукраїнський статус, значна частина контенту про Львів та Львівську область у їхньому ефірі дозволяє нам принаймні умовно віднести їх до регіональних.

Спільною для всіх телеканалів є відсутність на їхніх сайтах фінансової інформації. Винятком є лише “Перший Західний”, який на своєму сайті опублікував план закупівель, щоправда на 2015 рік. Втім закон не зобов’язує розміщувати ЗМІ фінансову інформацію, на відміну від редакційних статутів. Однак, попри вимогу закону “Про телебачення і радіомовлення” (ч. 6 ст. 57) їх опублікували лише НТА та ТРК “Львів”. Той же закон вимагає оприлюднювати на сайті телеканалу і структуру його власності. Цієї вимоги чітко дотрималися приватні телеканали. ТРК “Львів” лише повідомляє, що є філією НТКУ і, відповідно, державним каналом, а “Перший Західний” даної інформації у себе на сайті не розмістив, хоча з відкритих джерел відомо, що засновником телекомпанії є Львівська облрада.

Цікаво, що ZIK формально виконав вимогу закону – у офіційних документах власником вказаний кіпріот Хрістос Теофілу. Однак канал пов’язують з відомим бізнесменом, власником ФК “Карпати” Петром Димінським. У вересні цього року голова Нацради з питань телебачення та радіомовлення Юрій Артеменко заявив, що ZIK нібито визнав Димінського одним з власників телеканалу, хоча жодних документів, які б підтвердили ці слова, досі опубліковано не було. Останню крапку в цих розмовах не ставить і сам телеканал. Втім, слід відзначити, що ZIK – єдиний з промоніторених мовників, який повністю оприлюднив інформацію про власний менеджмент, керівництво і редакторів. Лише про керівництво розповідає на своєму сайті ТРК “Львів”, інформація про редакторів відсутня. Натомість “24 канал”, НТА та “Перший Західний” інформацію про керівництво та редакторів на своїх електронних ресурсах не надали.

Радіо

Серед всіх видів медіа, які підпали під моніторинг, львівські радіостанції виявилися найменш прозорими. Для моніторингу ми відібрали 5 радіостанцій: “Галичина FM”, “Львівська хвиля”, “Радіо 24”, “Радіо Люкс” та “Радіо Незалежність”. Лише “Львівська хвиля” та “Радіо Люкс” дотрималися вимог Закону та розмістили на сайтах структуру власності. Цікава ситуація із “Радіо 24” – у розділі “Контакти” є перелік підприємств-власників радіо, однак посилання, де можна було б завантажити документ із структурою власності, веде на головну сторінку. Інформацію про менеджмент та керівництво опублікувала лише “Львівська хвиля”, а інформацію про редакторів – лише “Радіо Люкс”.

Контактні дані є на всіх сайтах радіостанцій, а от інформація про їхню аудиторію, фінансова інформація та редакційні правила відсутні у всіх.

Зовсім не вдалося знайти інформацію на сайті “Галичина FM”, де по колу грає музика та висить напис “До зустрічі у новому сезоні!”. Безсумнівно, це пов’язано із раптовим звільненням з редакції майже всієї команди. Нагадаю, причиною звільнення став конфлікт команди із директоркою Олександрою Гнатик. До слова, згідно з даними “Детектору медіа”, “Галичина FM” мала проблеми із продовженням ліцензії саме через непрозору структуру власності. Відповідно до документів, поданих до Нацради з питань телебачення та радіомовлення, ще донедавна кінцевим власником радіо був кіпріот Хрістос Теофілу, тоді як у Львові “всі знали”, що радіо належить “готівковим мільйонерам” братам Богдану та Ярославу Дубневичам. Через проблеми з продовженням ліцензії “Галичина FM”, компанія “Енергія консалтинг” змінила бенефіціарів і тепер замість Хрістоса Теофілу ними є діти братів Дубневичів – Павло Дубневич (50%), Юрій Дубневич (25%) та Роксолана Притко (25%).

Газети

До моніторингу потрапили чотири головні львівські друковані видання – “Експрес”, “Високий Замок”, “Ратуша” та “Львівська пошта”. Структура та діяльність газет виявилися найпрозорішими серед інших медіа. На жаль, у жодній газеті (та на сайтах цих видань) ми не виявили редакційних правил та фінансової інформації. Однак власники, редактори, контакти та менеджмент вказані у них всіх. Винятком є лише газета “Ратуша”, що не опублікувала інформацію про керівництво.

Онлайн-ЗМІ

Лише два львівські видання, згідно з нашим моніторингом, ми оцінили як “прозорі” – ZIK та Дивись.інфо. Спільними для них є відсутність опублікованої редакційної політики та фінансової інформації. Проте ці два сайти, а також “Львівська газета” – єдині з онлайн-медіа оприлюднили інформацію про керівництво і менеджмент. На Дивись.інфо відсутня інформація про власника, хоча на своїй сторінці у Facebook ще в липні редакція назвала власниками видання Наталію Улинець та Ганну Мацюк. Виявляється, що інформації про власників немає на семи з десяти сайтів, які підпадали під моніторинг.

Отже, на власних сайтах інформацію про власників має ІА ZIK (ситуація аналогічна до телеканалу), “Вголос” та сайт 24 каналу. Не виявлено інформації про власників, крім вже заданого Дивись.Інфо, також на “Твоєму місті”, ZAXID.NET, Galinfo, “Львівському порталі”, “Львівській газеті” та сайті 032.ua.

Втім було б неправильно стверджувати, ніби всі ці видання приховують своїх. Особи своїх редакторів на сайтах розкрили лише ZIK, Дивись.інфо та Львівська газета. Найгірша ситуація – з оприлюдненням редакційної політики. Вона відсутня на сайтах всіх онлайн-видань, хоча ми і відзначили спроби окреслити політику на сайтах Galinfo та “Твоє місто”. В першому випадку, редакція повідомляє, що керується стандартами новинної журналістики, а в другому – вказані цінності та місія порталу.

Отже, в цілому назвати львівські медіа прозорими складно. Подекуди редакції не публікують тої чи іншої інформації не тому, що це таємниця, а тому, що не надають цьому належного значення. Також, як бачимо, часто редакції виконують вимоги законодавства щодо публікації структури власності лише формально. Однак, як от у випадку із телеканалом ZIK та з інформаційною агенцією ZIK, це не знімає всіх запитань стосовно того, хто ж насправді є власником медіа. В абсолютній більшості випадків, незалежно від типу медіа, редакційна політика для аудиторії та експертів недоступна. Схожа ситуація і з інформацією фінансового характеру – видання навіть не оприлюднюють розцінки на рекламу.

infografika-mediaprozorist-v-regionah

Позатим, що медіа часто не публікують на власних веб-сайтах ту інформацію, яку мали б публікувати згідно з законом, виникає логічне запитання: навіщо публікувати інформацію, якої закон не вимагає? На мою думку, відповідь очевидна – це питання довіри. Згідно із останніми опитуваннями, ЗМІ довіряє лише 35% громадян. Чинник, який дозволив би принаймні частково підвищити рівень довіри до кожного конкретного медіа, – це його абсолютна прозорість.