Громадська робота – частина життя Ірини Панчишин. Дівчина працює журналісткою на місцевому телеканалі, однак встигає поміж роботою знайти час, щоб доглядати за власним двором. Ірина до мозолів сапала газон біля свого будинку. Вона прагне, щоб він квітнув, а не був місцем для паркування машин.
«Я собі вирішила, що це геть не добре, коли місце для людей займають машини. Надіятись ні на кого не треба, а треба брати все у свої руки і просто робити», – розповідає Ірина.
Впродовж двох тижнів активістка готувала водіїв-сусідів, чіпляючи їм на автомобілі записки з проханням не паркуватися на місці майбутнього газону.
«Ставила їм на лобове скло прохання: «Будь ласка, знайдіть інше місце для паркування». Але вони на це не реагують», – жаліється дівчина.
Сусіди, які мають автівки, не бачать сенсу засаджувати газон. Пояснюють це власними проблемами.
«Ні на одній стоянці не припаркуєшся. Вони всі зайняті та місця там проплачені», – каже одна з мешканців будинку.
Крім того, жінка додає, що зараз немає сенсу щось робити у їхньому дворі, поки не збудують майданчик для дітей.
«Та просто шкода тієї роботи. Діти тут постійно ганяють. Вони ж усе тут витопчуть».
Нещодавно Ірина дзвонила до свого комунального підприємства та просила траву або квіти, щоб засіяти на газоні. Там відповіли, що не мають, адже в них цього не передбачено. Однак пізніше насіння все-таки знайшлось.