Днями у Львові розпочався мистецький проект «Воїни АТО читають казки дітям». Участь у ньому взяли 16 демобілізованих бійців, волонтерів і медиків з усієї України. Вони записали понад десять казок і легенд, які презентують львівських дітям на окремому диску до Дня Святого Миколая. Далі казки «поїдуть» на схід України і в окуповані міста, де зараз, на думку організаторів, є найбільша потреба у правдивій інформації про війну і українських військових.
Проект «Воїни АТО читають казки дітям» зародився в одній з львівських кав’ярень і, як розповідають його ініціатори, спершу мав одну просту мету – вшанувати пам’ять загиблих героїв і залучити до якоїсь суспільної активності воїнів-відвідувачів закладу.
«Ми задумували «Казки» як мистецький проект, а він переріс у великий мистецько-соціальний, який, вже бачимо зараз, буде розростатись, поширюватись Україною і, сподіваємось, за її межами», – розповідає координаторка проекту і арт-менеджерка кав’ярні «Вірменка» Анастасія Зайцева.
«Цей проект дозволяє бійцям, по-перше, відчути себе потрібними, по-друге, в такий спосіб вони спілкуються з дітьми (а це дуже подобається хлопцям). По-третє, це ще й певна інтеграція і арт-терапія. Тому учасникам дуже подобається цей проект і вони радо погоджуються брати участь», – додає вона.
Учасників організатори спершу шукали серед відвідувачів «Вірменки», потім їм став допомагати Львівський центр надання послуг учасникам бойових дій, а пізніше перші казкарі почали поширювати інформацію серед своїх знайомих бійців і останні самі стали звертатися до координаторів проекту.
Один з учасників проекту, демобілізований боєць ЗСУ Фрідріх Єфімовський до війни працював гідом і водив туристів Карпатами. Тому записувати вирішив не звичайну казку, а героїчну карпатську легенду про велетів.
«Казки, легенди – це те, через що ми передаємо досвід і мудрість наступним поколінням. Тому те, що цей проект саме для дітей, є дуже важливим, – каже Фрідріх. – Людям, які пізнали жахіття війни, хочеться бачити щось світле попереду. Тому, я б сказав, що цей проект працює у дві сторони і це казкотерапія для всіх».
«Діти думають, що військові – це такі грізні і мовчазні дядьки з суворими поглядами, які ніколи не говорять і знають лише слово «війна».
Ще один казкар-дебютант, 23-річний «кіборг» Ярослав Гавянець вважає, що участь у такому проекті, як і будь-яка інша суспільна активність, допомагає бійцям знову відчути себе живими. Хлопець розповідає, що після битви за Донецький аеропорт, а потім перебування в полоні, він повернувся додому дуже закритим. І саме активна участь у різних заходах допомогла подолати йому бажання ізолюватися від людей і світу.
«Мені це допомогло повернутися до життя. Саме через мистецтво, культуру (я граю в театрі, співаю) я і повертався. Я одружився, вступив до університету, стараюся приймати участь у всіх заходах, в яких тільки можна. Стараюся жити, просто жити», – каже Ярослав.
Крім того, на думку бійця, проект «Казки» допоможе змінити образ воїнів в очах дітей.
«Здебільшого діти думають, що наші військові – це такі грізні і мовчазні дядьки з суворими поглядами, які ніколи не говорять і знають лише, що таке війна».
До диску, який презентують 19 грудня, увійдуть 15 казок і 2 легенди. Після презентації їх відправлять у кожну область, а також викладуть у Інтернет для того, щоб діти з усієї України мали змогу отримувати правдиву інформації про війну і її героїв.
Нагадаємо, що кількома місяцями раніше у Львові стартував ще один унікальний мистецько-соціальний проект “Пісні війни”, під час якого воїни створювали і записували патріотичні пісні на професійній студії звукозапису. Його метою, як і метою “Казок”, є поширення інформації про війну, вчинки і переживання бійців, а також збереження сучасної україномовної військової пісні.
/текст і відео Катерини Недеснової