65% львів’ян почувають себе щасливими, – дослідження

У Львові презентували результати унікального аналітичного дослідження «Соціальний моніторинг якості життя у Львові», яке проводив Інститут міста впродовж березня 2016 року. Завданням дослідження була розробка чітких індикаторів якості життя мешканців міста, які водночас стали б і критеріями ефективності роботи міських управлінців.

В результаті моніторингу команді дослідників вдалося вивести і розрахувати  комплексний показник — індекс якості життя у Львові, який вимірюється за шкалою від 1 до 5, де 1 — зовсім незадоволений/на, а 5 — цілком задоволений/на. Цей показник дає можливість надавати комплексну оцінку життя міста, яку можна вимірювати щорічно та прослідковувати її динаміку, каже керівник проекту «Соціальний моніторинг якості життя» Мар’яна Малачівська.
індекс ЯЖ


«Дане дослідження є першим у майбутній серії досліджень якості життя міста і водночас воно унікальне, тому що методологія оцінювання якості життя є абсолютно новою і розроблялась спеціально під цей моніторинг. Це ґрунтовний і глибокий базис, за допомогою якого ми зможемо фіксувати зміни, ставити нові цілі перед містом та визначати рівень їхнього досягнення», – додає соціолог.


Так, зокрема з’ясувалося, що 65% містян почувають себе щасливими у Львові:

77 % львів’ян задоволені створеними у місті умовами для сімейного життя, 79%  –  умовами для проведення дозвілля. Мешканці також високо оцінюють місто як середовища для професійної реалізації (55 %), здобуття освіти (76 %) та ведення бізнесу (42 %). Кожен третій найманий працівник  задоволений розміром фінансової винагороди за свою роботу і можливостями для кар’єрного зростання. Проте існує частка львів’ян (15 %), які готові мігрувати в пошуках професійної реалізації, незважаючи на те, що більшість з них загалом задоволені своїм життям у Львові.


БЛАГОУСТРІЙ І ЧИСТОТА МІСТА

Станом на 2016 рік мешканці оцінили благоустрій міста на 3,41 за 5-бальною шкалою (у 2013 цей показник був нижчим та становив 2,97). Проблемними елементами у благоустрої міста залишаються стан міжквартальних доріг та стан відкритих водойм.
Благоустрій районів мешканці оцінюють на 3,06, а рівень задоволеності комунальними послугами становить 3,49. Проблемними елементами в благоустрої району, на їхню думку, є якість води з-під крану  та недостатня можливість утилізації великогабаритних відходів та будівельного сміття . Щодо якості надання комунальних послуг, то в цій сфері мешканців найменше задовольняє
поточний ремонт конструктивних елементів будинку, а також капітальний ремонт будинків загалом.

благо


ТРАНСПОРТ

Лише кожен шостий мешканець задоволений станом громадського транспорту. Серед причин невдоволення – поганий технічний стан, засміченість транспорту. Водночас майже половина (40 %) львів’ян задоволені сервісом, який забезпечується у сфері транспорту. Сполученням між різними районами міста львів’яни помірковано задоволені.

Найбільш популярним серед львів’ян видом громадського транспорту досі залишається маршрутне таксі — 40 % львів’ян користуються ним щодня або майже щодня. 5 % львів’ян щодня використовують власне або службове авто для поїздок по місту. Трамваєм щодня чи майже щодня користуються лише 13%. Незважаючи на всебічну популяризацію велосипедного руху у
Львові, лише 3 % львів’ян використовують велосипед як основний вид транспорту.
Водночас львів’яни стали більше ходити по місту пішки. 58 % опитаних мешканців зазначили, що вони щодня або майже щодня пересуваються по місту пішки.
транспорт частота


ЗДОРОВ’Я ТА МЕДИЦИНА

Більше половини львів’ян задоволені станом власного здоров’я.  Більшість з них звертаються за медичною допомогою у державні, а не приватні поліклініки чи лікарні.  Незважаючи на незначну популярність приватних медичних закладів, респонденти все ж схильні вище оцінювати якість послуг у них.
хдоров'1я


ОСВІТА

Дошкільним навчальним закладам освіти, як комунальним, так і приватним, батьки поставили оцінку “радше задовільно”.  Як і раніше, однією із найбільших проблем дошкільної освіти Львова залишається недостатня кількість місць у садочках.

Шкільними навчальними закладами освіти, як і дошкільними, батьки радше задоволені.  У приватних навчальних закладах батьки більше, ніж у комунальних, задоволені якістю освіти, компетентністю педагогів та умовами для творчого розвитку дитини. Натомість у комунальних школах респонденти відзначили ставлення педагога до дитини, забезпечення шкільними підручниками, технічне оснащення та матеріальну базу, рівень психологічного комфорту перебування дитини в закладі, завантаженість уроками та домашнім завданням.
У позашкільних закладах освіти батьки найвище оцінили психологічний комфорт перебування дитини в закладі , ставлення педагогів до дитини, компетентність педагогів, якість знань і навиків, які отримує дитина та можливість дитини розвивати свої здібності, а також можливість представлення результатів роботи.
Також зросла частка дітей, які одночасно займаються в декількох секціях чи гуртках.


ДОЗВІЛЛЯ

Львів’яни звикло виявляють задоволеність умовами, створеними для проведення дозвілля в місті. Проте, серед більшості мешканців переважають практики пасивного відпочинку: проведення вільного часу вдома за переглядом телебачення (72 %), фільмів (61%) та простий відпочинок, байдикування  є найпоширенішими.вільний час


БЕЗПЕКА

Кількість правопорушень у порівнянні з 2013 роком у Львові збільшилась майже вдвічі і сьогодні становить 15372 зареєстрованих випадків. Втім, незважаючи на це і на війну на Сході України, частка задоволених безпекою у місті  зросла. Також у порівнянні з 2013 роком збільшилась частка тих осіб, які повідомляють про злочин та задоволені діяльністю патрульної поліції.  Найбезпечніше себе почувають мешканці таких мікрорайонів, як «Привокзальна – Цирк», «Любінська – Південний», «Кривчиці», «Центр», «Білогорща» і  «Рогатка».  Найнижче рівень безпеки у своєму мікрорайоні оцінюють мешканці «Голоско»,«Топольна – Замарстинів», «Личаків» та «Сихів – Старий Сихів».
безпека


АКТИВНІСТЬ МЕШКАНЦІВ

За останні три роки у львів’ян зросла переконаність в тому, що якість життя і соціальне благополуччя більшою мірою залежать від кожного особисто, ніж від зовнішніх обставин. Відповідно, практики громадської активності львів’ян у 2016 році були спрямовані на покращення особистісного та психологічного комфорту, пов’язаного з умовами проживання, спілкування та допомоги. Натомість активність львів’ян щодо здійсненні практик, спрямованих на управління містом, знизилась.
Серед 39 мікрорайонів Львова, найбільш активно благоустроєм займаються жителі мікрорайонів «Автовокзал – Броньова», «Алтайські – Піскові озера», «Погулянка», «Студмістечко – Податкова», «Білогорща», «Голоско»
Найчастіше до практик управління містом звертаються мешканці мікрорайонів «700-річчя – Чорновола» «Алтайські – Піскові озера», «Святоюрська гора» і «Личаків.

соцактивність


ЛЬВІВ’ЯНИ ЛЮБЛЯТЬ ЛЬВІВ
95%

96% львів’ян пишаються тим, що вони – жителі Львова і України, 85% переконані, що Львів — найкраще місто для них , 73% – впевнені, що з часом воно стає лише кращим, 73% – вірить, що саме тут вони можуть повністю себе реалізувати і, як результат, 80% опитаних не планують ніколи переїжджати зі Львова.
Крім того, більшість опитанних назвали Львів містом, де можна залишатися собою.

люблю львів
На думку соціологів, саме задоволеність львів’ян життям у місті, психологічним кліматом, який у ньому сформувався, та особистим комфортом впливає і на ставлення до країни в цілому. За останні три роки серед мешканців зросло відчуття гордості за Україну. Так, у 2016 році на 10 % більше львів’ян вказали, що вони пишаються бути мешканцем України.


З результатів моніторингу випливає, що, попри позитивну динаміку показників задоволеності якістю життя та велику частку лояльних до міста мешканців, потребують покращення наступні сфери:

› громадський транспорт — стан рухомого складу транспорту; забезпечення чистоти; культура водіння усіх учасників дорожнього руху; збільшення пасажиромісткості маршрутних таксі;
› благоустрій — збільшення кількості місць для паркування як у центрі міста, так і у житлових кварталах; стан міжквартальних доріг; стан відкритих водойм та паркових зон у районах; якість води з-під крану; можливість утилізації великогабаритних відходів та сміття; рівень шумового забруднення та стан повітря; поточний та капітальний ремонт будинків;
› освіта — забезпечення підручниками школярів; технічне оснащення шкіл; збільшення кількості дитячих садочків; промоція позашкільних закладів освіти;
› охорона здоров’я — технічне оснащення закладів охорони здоров’я; скорочення часу очікування пацієнтів на прийом та обладнання місць для очікувань; забезпечення пацієнтів медичними виробами (бинт, рукавички, шприци, базові медикаменти);
› культура та дозвілля — популяризація культурної пропозиції та активного проведення вільного часу;
› економіка — створення умов для збільшення кількості робочих місць; покращення фінансового становища.

У опитуванні взяли участь 1200 мешканців Львова віком старше за 18 років. Анкета учасника складалася з 38 сторінок. Повністю переглянути результати дослідження повністю можна за посиланням.

Отримані результати планують використовувати для покращення роботи міської адміністрації і налагодження діалогу з громадами, розповів директор департаменту “Адміністрації міського голови” Олександр Кобзарєв.

«Першочергово ми взагалі робили це дослідження для себе і планували використовувати результати дослідження для оцінки внутрішньої роботи  Керівники департаментів міської ради цікавляться цими даними, адже вони демонструють ефективність політики, яку вони здійснюють».

Проект «Громади в дії» реалізовується у Львові з червня 2015 року Інститутом міста за підтримки Євросоюзу. Він спрямований на активізацію локальних громад міста, співпрацю з громадськими активістами, а також налагодження ефективного діалогу мешканців з місцевою владою через залучення у процес планування та прийняття рішень.