У Львові презентували результати дослідження «Цифрове перетворення міста», яке мало на меті з’ясувати рівень володіння цифровими навиками серед львів’ян, особливості використання комп’ютерної техніки та мережі Інтернет, а також дослідити популярність електронних послуг та сервісів, що надаються Львівською міською радою.
Так, станом на сьогодні майже кожен п’ятий львів’янин не має доступу до комп’ютерної техніки, 42,4% опитаних зазначили, що мають доступ до комп’ютерної техніки як вдома, так і на роботі, а 37% користуються комп’ютером лише вдома.
Водночас, за цей рік майже на третину зменшилася частка тих львів’ян, які не вміють користуватись комп’ютером.
Підключення до Інтернету вдома є у 75,6% опитаних. Більшість користуються ним щодня.
Половина населення Львова має смартфони, ще 15,4% – планшети. Майже кожен третій львів’янин щодня користується мобільним Інтернетом. 40% з них використовують 3G.
Львів’яни також активно використовують Інтернет у точках вільного доступу. Зокрема, 37% долучається до мережі Інтернет у закладах громадського харчування; 32% – через відкриті точки доступу Wi-Fi; 12% користується Інтернетом у комп’ютерних клубах; 11% жителів Львова підключаються до Wi-Fi у бібліотеках; 10% для цього використовують коворкінги.
65% львів’ян зазначили, що часто користуються електронними послугами ( інтернет-банкінг, оплата рахунків і комунальних послуг через Інтернет, купівля товарів, послуг тощо). Все більш використовуваними стають онлайн-сервіси Львівської міської ради. Кожен четвертий львів’янин має досвід їх використання. Це на 9% більше, аніж минулого року.
48% львів’ян радше задоволені електронними послугами, які надає ЛМР, 12% – цілком задоволені, а 27% висловлюють середню задоволеність. 5% жителів міста зазначили, що незадоволені отриманими послугами.
Дослідження проводила соціологічна агенція «Фама» спільно з Інститутом міста та на замовлення ІТ-управління Львівської міської ради в рамках реалізації Програми цифрового перетворення Львова 2016-2020.
Було опитано 800 мешканців Львова віком від 16 років методом «face-to-face» інтерв’ю. Часові межі реалізації збору даних – 4-11 листопада 2016 року. Похибка репрезентативності вибіркової сукупності не перевищує 3,5%.