“Лише у кожній третій новині львівські онлайн-видання дотримуються балансу” – дослідження ІМІ

Моніторинг дотримання журналістських стандартів львівськими онлайн-ЗМІ засвідчує, що журналісти найбільше нехтують балансом думок. У середньому лише у 28% статей є два джерела інформації, чи більше.

Значно кращою є ситуація з дотриманням стандарту достовірності та з відокремленням фактів від коментарів: у середньому 70% та 92% відповідно. Таким є результат моніторингу новинних сайтів ZIK, Zaxid.net, Вголос та Львівський портал. Загалом було проаналізовано 100 суспільно-важливих матеріали на чотирьох сайтах у період з 15 по 29 серпня.

У більшості випадків баланс думок не дотриманий у матеріалах на основі повідомлень органів влади, місцевого самоврядування, з офіційних сайтів поліції, прокуратури, міністерства оборони, тощо.

Очевидно, не у кожному випадку журналісти мали можливість почерпнути інформації із альтернативного джерела. Але є випадки коли збалансованість у новині просто таки необхідна.

Так є, наприклад, з матеріалом «ЛОДА продала 2,6 га землі за заниженою ціною?» який 22 серпня опублікував ZIK. Журналіст у статті посилається виключно на розпорядження Львівської ОДА (без посилання на саме розпорядження і без вказівки на його номер, тож тут порушено також і стандарт достовірності) де ОДА зобов’язує Яворівську РДА укласти договір купівлі-продажу 2,6 га землі за 1,7 мільйон гривень.

Далі журналіст наводить дані про, нібито, ринкову ціну землі яка є значно вищою від тої суми, за яку мають цю землю продати. Логічно було б з’ясувати обставини продажу землі за заниженою ціною у самій ЛОДА (звинувачення, хоч із знаком питання у заголовку є досить серйозним), однак у статті відсутній навіть натяк на те, що журналіст намагався взяти коментар у облдержадміністрації. Окрім цього, у матеріалі названа нібито ринкова ціна на землю тоді як джерело цієї інформації не вказане, тож порушення достовірності у цьому матеріалі зустрічаємо двічі.

Найнижчі результати з дотримання балансу є у Вголосу та у Львівського порталу. На кожному з сайтів лише 4 з 25 суспільно-важливих новин мали більше ніж одне джерело. Ці видання здебільшого ретранслюють повідомлення офіційних органів та соцмереж.

Варто зауважити, що матеріали в яких видання посилалися на інформацію з соцмереж, ми перевіряли одразу за кількома критеріями – чи є пряме посилання на конкретний допис, а також чи є ознаки того, що журналісти верифікували акаунти, які ставали джерелом інформації (ознак того, що котресь з видань верифікувало акаунти з соцмереж не виявлено взагалі).

Це пов’язано у першу чергу з тим, що зазвичай у новинах на цих сайтах було лише одне джерело – переважно офіційне. Все ж в окремих випадках вони нехтували стандартом достовірності. Наприклад на Львівському порталі у матеріалі «У львівській мерії хотіли вкрасти майже 15 га земель Міноборони» джерелом є анонім з військової прокуратури. Не зрозуміло, наскільки виправданим є те, що джерело залишається таємним, оскільки у матеріалі йдеться про конкретні позови до суду та конкретні ухвали міської ради які є у відкритому доступі.

В окремих випадках ідентифікувати джерело інформації взагалі неможливо. Так, 23 серпня на Вголосі була опублікована стаття із статистикою готовності шкіл на Волині до навчального року. У матеріалі цитуються слова начальниці управління освіти облдержадміністрації, сказані нею на оперативній нараді, однак, не зрозуміло чи на цій же нараді був присутній кореспондент Вголосу, чи видання цитує прес-реліз ОДА – вказівок на це у матеріалі немає.

Очевидно, дотримуватися достовірності було складніше виданням, у яких вищі показники у дотриманні балансу. Цілком логічно, що стаття де є кілька джерел інформації і коментарі кількох сторін потребує для опрацювання більше часту, зусиль та уважності.

Порушенням стандарту достовірності, серед іншого, ми вважаємо некоректне посилання на першоджерело. Про це найчастіше забувають на Zaxid.net, і посилаючись на конкретні статті інших видань подають лінк не на сам матеріал, а на стартову сторінку сайту-першоджерела. Так є, зокрема, з новиною про обшук у прикордонній службі. Схожа ситуація є із матеріалом ZIKу про побиття священика та волонтерів у Запорізькій області. ZIK посилається на «Католицький оглядач», який у свою чергу посилається на 24 канал, щоправда не на конкретний матеріал, а на стартову сторінку сайту.

Здебільшого всі видання дають собі раду із відокремленням у своїх матеріалах фактів від коментарів. Середній сукупний показник – 82%. Тут найкращі результати у Вголосу 100%, та Zaxid.net 96%. Трішки гірші результати у ZIKу та Львівського порталу — 88% та 84% відповідно.

Оскільки найнижчі результати у цьому компоненті є у Львівського порталу, то розглянемо кілька їхніх матеріалів. Вище, ми вже згадували новину те, що львівська міськрада ніби то «вкрала» землю у Міноборони.

Не зважаючи на те, що суд по позову військової прокуратури ще не відбувся, дивно бачити у матеріалі формулювання «хотіли вкрасти». Очевидно, що це є негативно забарвлене оціночне судження автора матеріалу.

Це не єдиний випадок коли у матеріалах на Львівському порталі «дещо перебільшують». 16 серпня видання опублікувало новину «У Львові провалилася вулиця» (тут можна заплющити очі і уявити як виглядає «провалена вулиця»(!), джерелом якої були неназвані активісти «Варти-1», про що «передає кореспондент Львівського порталу».

Матеріал супроводжується фотографіями «провалля» (джерело фотографій не вказано), яке виявилося не проваллям, а «проваллячком» розмір якого не перевищує половини діаметру дорожнього люку.

Nota bene

Моніторинг проводився у серпні 2016 року у 10 областях України: Вінницькій, Волинській, Миколаївській, Запорізькій, Полтавській, Львівській, Закарпатській, Херсонській, Харківській та в місті Маріуполь. В кожному регіоні аналізувалось по чотири провідних інтернет-ЗМІ. Загалом — 1000 новин на суспільно важливу тематику.

Новини аналізували на дотримання трьох професійних журналістських стандартів: баланс думок і точок зору (в інтернет-ЗМІ допускається оприлюднення думок інших сторін конфлікту окремими новинами протягом 12 годин після оприлюднення першої), достовірність (ідентифікованість та  надійність джерела інформації) та відокремлення фактів від коментарів.

Моніторинг провели експерти Інституту масової інформації за підтримки Чеського посольства в Україні.